Методична вказівка до практичного заняття №16


Методична вказівка до практичних занять з промислової
технології лікарських засобів для студентів
ЗАНЯТТЯ № 16
ТЕМА: Приготування густих та сухих екстрактів.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Густі екстракти є стійкими препаратами і внаслідок високої в’язкості використовувалися при виготовленні пілюль в аптеках. Вони як діючі речовини та коригенти входять до складу сиропів, мікстур, еліксирів. Густі та сухі екстракти використовуються як напівпродукти для виготовлення настоянок, таблеток. Сухі екстракти є найбільш раціональним типом екстрактів. Тому є важливим вивчення їх номенклатури, способів одержання та методів стандартизації.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
характеристику густих та сухих екстрактів як лікарської форми;
методи виготовлення густих та сухих екстрактів;
будову і принцип дії апаратів для випарювання і висушування;
контроль якості густих та сухих екстраків;
номенклатуру густих та сухих екстрактів заводського виробництва.
ВМІТИ:
стандартизувати готовий продукт відповідно до вимог АНД;
складати технологічні й апаратурні схеми виробництва.
проводити контроль якості, упакування і маркування готової продукції.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Методи одержання витяжок у виробництві густих екстрактів. Характеристика густих і сухих екстрактів.
Стадії виробництва густих і сухих екстрактів.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Методи екстрагування рослинної сировини для одержання густих екстрактів:
перколяція і її варіанти
ремацерація і її варіанти
екстрагування з циркуляційним перемішуванням екстрагенту
циркуляційне екстрагування
екстрагування з переміщенням сировини і екстрагенту
екстрагування з подрібненням сировини в середовищі екстрагенту, з використанням електромагнітних коливань, ультразвуку, електричних зарядів, електроплазмолізу, електродіалізу.
2. Очистка витяжок.
Апаратура для випарювання витяжок
циркуляційний вакуум-випарний апарат
роторний прямоточний ваккум-випарний апарат
пінний випарювач.
Будова і принцип дії сушарок, які використовуються у фармації для одержання сухих екстрактів. Обладнання для одержання сухих екстрактів без стадії загущення.
Стандартизація густих і сухих екстрактів. Номенклатура рідких екстрактів.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Скласти робочий пропис і приготувати 10 г густого (беладонни, солодки) та сухого (крушини, ревеню) екстракту.
Скласти матеріальний баланс по діючих і допоміжних речовинах.
Оцінити якість приготованого екстракту за АНД.
Провести упаковку і маркування готового екстракту.
ЗАВДАННЯ № 1. Приготування екстракту беладонни густого (Extractum Belladonne spissum).
Склад (ДФ X, ст 255)
Листків або трави беладонни подрібнених
Спирту 20% - достатня кількість
Застосування. Спазмолітичний засіб.
Опис. Густа маса темно-бурого кольору, своєрідного запаху.
Технологія приготування. Технологічний процес складається з одержання витяжки, її очистки, загущення, стандартизації, упаковки і маркування. Приготування витяжки проводять методом перколяції.
Очистку витяжки проводять з використанням адсорбентів (каоліну, тальку) в кількості 2%, розтертих з водою в кашку. Після відстоювання протягом 12 год. верхній щар фільтрують на нутч-фільтрі.
Загущення витяжки проводять у вакуум-випарному апараті при температурі 50-600С до стандартної залишкової вологості.
Стандартизація. В перерахунку на гіосціамін алкалоїдів у готовому продукті повинно бути 1,4-1,6%. Визначають вміст вологи і важких металів.
Упаковка і маркування. Розфасовують густий екстракт в широкогорлі банки і добре закупорюють. Маркують згідно АНД.
ЗАВДАННЯ № 2. Приготування екстракту солодки густого (Extractum Glycyrrhizae spissum).
Склад (ФС 42-2614-89):
Солодкового кореня неочищеного порізаного
Розчину аміаку 0,25% достатня кількість
Застосування. Коригуючий і відхаркуючий засіб.
Опис. Густа маса бурого кольору, слабкого своєрідного запаху і притомно солодкого смаку. При збовтуванні з водою утворює колоїдний розчин, який сильно піниться.
Готування. Технологічний процес складається з одержання витяжки, її очистки, загущення, стандартизації, упаковки і маркування.
Приготування витяжки проводять методом бісмацерації. Перший раз настоюють п’ятикратною кількістю екстрагента по відношенню до маси сировини протягом 48 год., а другий раз – трикратною кількістю протягом 24 год.
Очистку витяжки проводять кип’ятінням протягом 3 год. з наступним додаванням бентоніту, відстоюванням і фільтруванням.
Загущення витяжки. Висвітлену рідину, очищену від білкових і слизистих речовин загущують під вакуумом до вмісту вологи 25%.
Стандартизація. Вміст вологи не більше 25%, важких металів не більше 0,01%. Вміст гліциризинової кислоти не менше 14%.
Упаковка і маркування. Розфасовують густий екстракт в широкогорлі банки і добре закупорюють. Маркують згідно АНД.
ЗАВДАННЯ № 3. Приготування екстракту крушини сухого
(Extractum Frangulae siccum).
Склад (ДФ X, ст. 259):
Кори крушини подрібненої
Спирту 70% достатня кількість
Застосування. Послаблюючий засіб.
Опис. Невеликі грудочки або порошок бурого кольору, слабкого своєрідного запаху, гіркого смаку.
Готування. Технологічний процес складається з одержання витяжки, її очистки, загущення, висушування, стандартизації, упаковки і маркування.
Приготування витяжки проводять методом перколяції.
Очистку витяжки проводять відстоюванням на холоді (не більше 100С) і фільтруванням спочатку висвітленого шару, потім осаду.
Упарювання (загущення витяжки) проводять у вакуум-випарному апараті до консистенції густого екстракту (при розрідженні не нижче 600 мм рт.ст.)
Висушування проводять в стелажних вакуум-сушильних шафах при 50-600С до одержання сухого порошка, який подрібнюють, просіюють і стандартизують.
Стандартизація. Вміст похідних антрацену не менше 6%, вологи не більше 5% важких металів не більше 0,01%.
Упаковка і маркування. Розфасовують густий екстракт в широкогорлі банки невеликого об’єму і добре закупорюють. Маркують згідно АНД.
ЗАВДАННЯ № 4. Приготування екстракту ревеню сухого (Extractum Rhei siccum).
Склад (ДФ IX, ст. 264):
Коренів ревеню (крупного порошку)
Спирту 30% достатня кількість
Застосування. Послаблюючий засіб. Готується сироп.
Опис. Крупний порошок жовто-бурого кольору, своєрідного запаху, гіркуватого смаку. З водою утворює мутний розчин (1:100), кислої реакції. З рівним об’ємом спирту вказаний водний розчин стає прозорим.
Готування. Технологічний процес складається з одержання витяжки, її очистки, загущення, висушування, стандартизації, упаковки і маркування.
Приготування витяжки проводять методом перколяції.
Очистку витяжки проводять відстоюванням на холоді (не більше 100С) протягом 2-3 діб з наступною фільтрацією спочатку висвітленого шару, потім осаду.
Упарювання (загущення витяжки). З очищеної витяжки спочатку відганяють спирт, а водний залишок загущують в вакуум-випарному апараті до консистенції густого екстракту (при розраджінні не нижче 600-700 мм рт.ст.)
Висушування проводять в стелажних вакуум-сушильних шафах при 50-600С до одержання сухого порошка, який подрібнюють, просіюють і стандартизують.
Стандартизація. Вміст похідних антрацену не менше 3%, вологи не більше 5% важких металів не більше 0,01%.
Упаковка і маркування. Розфасовують густий екстракт в широкогорлі банки невеликого об’єму і добре закупорюють. Маркують згідно АНД.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Технологія ліків промислового виробництва // Чуєшов В.І., Хохлова Л.М., Ляпунова О.О. та ін. – Харків, 2003. – С. 86 – 94.
Промышленная технология лекарств / Учебник в 2-х т. / Под ред. Чуешова В.И. – Харьков: Основа. – 1999, Т.2. - С. 104 - 122.
Технология лекарственных препаратов промышленного производства // Дмитриевский Д.И., Богуславская Л.И., Хохлова Л.Н. и др. / Учебное пособие в 2-х т. – Т.2., Харьков. – 2005. – С. 77 – 89.
Державна Фармакопея України. 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
Додаткова:
Пономарев В.Д. Экстрагирование лекарственного растительного сырья -М.:Медицина, 1976. - 202 с.
Маняк В.А., Муравьев И.А., Пономарев В.Д. Изучение условий ремацерации корня солодки уральской //Фармация.-1977, - т.26, - № 4, с.20-25.
Руководство к лабораторньм занятиям по заводской технологии лекарственных форм /под ред.проф. Тенцовой А.И.-М.:Медицина, 1986. - 210с.
Методичні вказівки підготували: к.фарм.н., доц. Гавкалюк М.І.

ас. Гулейчук І.О.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри " 04 " 01 2013 р.
Протокол № 6
Завідувач кафедри організації
та економіки фармації
і технології ліків: д.фарм.н., доц. Семенів Д.В.

Приложенные файлы

  • docx 5815291
    Размер файла: 23 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий