Ось дерево звелось

Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух. Виходять звірі з лісової тиші, покинувши кубельця чи барліг; вони, либонь, зробилися тихіші не з остраху, не з хитрощ
·ів своїх, а з прислухання. Рев, скавчання, гам змаліли в їх серцях. Їм за пристанок недавно ще була маленька хижа, де крилася жадливість їхня хижа і де при вході аж хитався ґанок, там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

15

Приложенные файлы

  • doc 6457182
    Размер файла: 20 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий