4 Картограма крутизни схилів


4 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва
Вивчення природних умов
Природні умови мають великий вплив на сільськогосподарське виробництво, спеціалізацію господарства, склад земельних угідь, розвиток ерозійних процесів, урожайність сільськогосподарських культур тощо. При вивченні природних умов використовуються виробничий опис господарства, дані агрокліматичних довідників.
Ретельно вивчаються дані про температурний режим, кількість і періодичність опадів, направленість і повторюваність річних, суховійних вітрів та інше. Інформацію про клімат, якої бракує у виробничому описі господарства, можна отримати із агрокліматичних довідників. На плані землекористування викреслити рози суховійних і річних вітрів.
Вивчення землекористування (землеволодіння)
При виконанні цього завдання збираються відомості про площу земельних угідь господарства, кількість власників землі, які передали земельні паї в оренду або увійшли з ними до господарства, середній розмір земельного паю, його грошову оцінку; вивчається розміщення меж землекористування, його виробничих підрозділів, склад і співвідношення угідь; дається характеристика земель запасу і резервного фонду, переданих господарству у користування; характеризується рельєф, ґрунтовий і рослинний покрив, джерела водопостачання, використання земель, зокрема, меліоративних тощо.
Рельєф впливає на характер організації виробництва, на розміщення масивів сівозмін, полів, інших ділянок; з рельєфом пов’язаний характер поверхневих стоків, які провокують розвиток ерозійних процесів. Тому для оптимального використання земель необхідно мати характеристику рельєфа місцевості.
Найбільшу уяву про рельєф дає ухил місцевості. Визначення характеристики земельних угідь за ухилом місцевості передбачає складання креслення крутизни схилів, обчислення площ ділянок з однаковим ухилом в розрізі контурів, складання зведеної відомості характеристики угідь за ухилами.
Призначення картограми крутості схилів
Картограма крутості схилів складається для визначення якісної характеристики земельних угідь, для правильного розміщення сівозмін, їх полів і робочих ділянок щодо крутості і експозиції схилів, слугує основою для проектування протиерозійних гідротехнічних споруд, водорегулюючих і полезахисних лісосмуг і ділянок суцільного залуження або заліснення, намічаються протиерозійні агротехнічні заходи (напрямок основного обробітку ґрунту, посівів сільськогосподарських культур, напрямок щілювання природних кормових угідь, зябу, посівів озимих зернових культур тощо).
Побудова картограми крутості схилів
Для побудови картограм крутості схилів використовують копію плану території сільської ради, взятої із завдання. На цьому плані студент моделює за допомогою розміщення горизонталей рельєф території з таким розрахунком, щоб крутість схилів приблизно становила:
0° - 3° - до 70 % всієї території
4° - 7° - до 18 % всієї території
7° - 10° - до 7 % всієї території
10° - 12° - до 4 % всієї території
>12° - до 1 % всієї території
Разом 100%.
В основу моделювання рельєфу покладено розміщення вихідних (однієї-двох) горизонталей, водорозділу і тальвегу, показаних викладачем на плані, залежно від пересіченості території гідрографічною сіткою.
На картограмі за зовнішніми межами території сільської ради відбивається шкала масштабу закладень з умовними позначеннями ілюмінування контурів схилів від 0 до 1°, 1-2°, 2-3°, 3-5°, 5-7°, 7-10°, 10-12° і більше 12°, а також вказується через скільки метрів проведені горизонталі.
Крім рельєфу території на картограмі позначається:
•межі контурів за крутизною схилів (суцільною лінією коричневого кольору);
•лінії водорозділів (пунктирною лінією коричневого кольору);
•лінії тальвегів гідрографічної сітки (пунктирною лінією синього кольору);
•напрямок схилів (стрілкою червоного кольору);
•масштаб закладень;
•висота перерізу.
Цю роботу виконують за допомогою масштабу закладень, палетки ухилів, номограми крутизни схилів або таблиці горизонтальних проложень.
Масштаб закладень використовують таким чином: вимірником визначають відстань між горизонталями за напрямком нахилу. Прикладають одну ніжку вимірника до горизонтальної прямої масштабу закладень і переміщають вимірник до співпадання другої ніжки з кривою, що відповідає висоті перетину рельєфа. Кут нахилу читають на горизонтальній прямій , де вказані градуси. При цьому розхилі вимірник переміщають на плані далі між горизонталями. Місце на плані, де відстань більше або менше розхилу вимірника і є межа наступної градації. Її відмічають олівцем, продовжують робити наступні виміри.
Палеткою ухилів користуються у випадку, коли відстані між горизонталями на ділянці приблизно однакові. Підраховують кількість горизонталей, визначивши вимірником відстань між крайніми, прикладають одну ніжку до центру , іншу до променя, який відповідає кількості горизонталей. Положення другої ніжки вкаже ухил ділянки в градусах.
При користуванні таблицею відстань між горизонталями вимірюють лінійкою і з’ясовують, якому ухилу вона відповідає (таблиця 1).
Таблиця 1.
Розміри горизонтальних проложень для визначення ухилу (мм)
Кут нахилу, градуси Масштаб 1:10 000
Перетин горизонталей ,м
1,0 2,5 5,0
1 5,73 14,32 28,65
2 2,86 7,16 14,32
3 1,91 4,77 9,54
4 1,43 3,57 7,15
5 1,14 2,85 5,70
7 2,04 4,09
10 1,43 2,86
15 0,95 1,91
Межі ділянок з однаковим ухилом виділяють на кресленні крутизни схилів суцільною червоною лінією. В середині контуру вздовж схилу виписують червоною тушшю величину ухилу в градусах (висота цифр залежить від розміру ділянки: для малих контурів – 0,3 см, для великих – 0,6 см). Ділянки з однаковим ухилом фарбують певними кольорами:
до 0° = жовтий; 5° – 7° = зелений;
1° – 2° = помаранчевий; 7° – 10° = синій;
2° – 3° = коричневий; 10° – 15° = рожевий;
3° – 5° = фіолетовий; більше 15°= червоний.
Обчислення площ земель з однаковим ухилом ведеться в межах контурів з ув’язкою до площі контуру (додаток Г).
На кресленні з рельєфом визначаються межі технологічних груп орних земель:
І група — землі з крутизною схилів: 0 –1 °; 1–3°;
ІІ група — 3–5° ; 5–7° ;
ІІІ група — понад 7°.
Межі технологічних груп викреслити синьою лінією товщиною 0,8 мм, номери груп вписати римськими цифрами в центрі відповідних масивів. Висоту цифр прийняти в залежності від розміру ділянки: для малих контурів – 0,4 см, для великих – 0,6- 0,8 см.
Користуючись матеріалами обстеження ґрунтів, визначаються площі незмитих та еродованих земель. Зразок наведений в таблиці 2.
Таблиця 2
Характеристика орних земель за еродованістю
Угіддя Площі угідь, га З них
незмиті слабо-змиті середньо-змиті сильно-змиті
Всього земель 6820,0 В тому числі: орні землі 5970,0 3300,0 1100,0 980,0 590,0
з них І група 3450,0 3300,0 150,0 ІІ група 2000,0 950,0 850,0 200,0
ІІІ група 520,0 130,0 390,0

Додаток Г
Характеристика орних земель за крутизною схилів
Номер контуру Площа контуру, га Конфігурація Характеристика контуру за крутизною схилів, га
до 0° 1° – 2° 2° – 3° 3° – 5° 5° – 7°

Приложенные файлы

  • docx 5461974
    Размер файла: 20 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий